Коли у віддаленому майбутньому який-небудь історик наважиться досліджувати часи, у які ми зараз живемо, і захоче більш коротко їх означити, як це робимо ми сьогодні відносно династій Древнього Єгипту, то цілком можливо, що останні чотириста років він назве «епохою Колумба» і скаже, що завершилася вона відразу після 1900 року.

Поняття "культурної притомности" годі шукати в українському "Філософському словнику" — але, позаяк там бракує й довжелезної низки понять куди обіговіших, насущніших не то для фахового, а й для посполитого інтелектуального вжитку, а української "Філософської енциклопедії" досі не існує в природі, то ця обставина не повинна викликати застережень.

ЦДПР стоїть на засаді визнання православ’я як національної віри українців у її тісному і нерозривному зв’язку із народними традиціями. Засилля неправославних рухів в Україні стрімко зростає і це не може не турбувати. Держава, яка проголосила своє не втручання у справи релігії (ст. 35 Конституції), по суті віддала українців на поталу сектам у часи трансформації суспільства, коли люди позбавлені чітких орієнтирів. Православні ж церкви притримуються самозакоханої позиції, мовляв, не треба нічого робити - проблема сама зникне. Ніхто сьогодні не скаже про довгострокові наслідки їхнього деструктивного світоглядного, етичного, соціальний та психологічного впливу. Фінансовані з-за кордону, вони активно розбудовуються, залучаючи до навернення психотехнології, вони роз’їдають суспільство і заперечують традицію пізнання Бога українцями.

ЦДПР закликає до інтелектуального заперечення та викриття сектантства. 

М.К.

СБТ “Еффата” на сторінці ЦДПР розпочинає постійну рубрику «Сектантство в Україні: проблематика і діалог». Дана стаття присвячена визначенню поняття секта і причинам вступу людей до них.

Україна потребує геополітичного прориву. Надзусилля, яких треба прикласти сьогодні – наукових, політичних, економічних, інформаційних, технічних, організаційних, - можуть окупитися завтра. “Одна, єдина, неподільна від Карпат аж до Кавказу самостійна, вільна, демократична Україна” можлива тільки за умови творення світу за власною подобою. Йти чужою стежкою – значить не знати куди йти взагалі. Той, хто нині на задвірках Європи невизначений, скоро подасть приклад самоорганізації. Власний геополітичний проект України - крок уперед всієї Слов’янської цивілізації. М.К.