Програма УНС написана в 1990-х роках, не втрачає своєї актуальності сьогодні. Тим більше, коли в головах української молоді, в т.ч. в середовищі українських націоналістів та "правої молоді", повний "разброд и шатание". Окрім того, вже давно змінилось покоління активної націоналістичної молоді, яке було знайоме з цим та іншими текстами.

Отже, боротьбі із вторинністю, недолугістю і песимістичністю сучасних націоналістичних текстів присвячується.

Gruz

 

Багато хто з застереженнями чи без них вважає себе націоналістом. Хтось, бо носить вишиту сорочку і вуса "плач України". Хтось, бо голосує за "Нашу Україну" чи блок Ю.Тимошенко. Хтось, бо просто любить Україну. На кухні. Чи у Верховній зРаді. Результат поки що приблизно однаковий.

В цілому ж поняття націоналізму в Україні варіюється, в залежності від регіону, від "салошароварів" через "радикальний патріотизм" до "нацизму" і "расизму".

Можна продовжувати перелік таких стереотипів і далі. І вони обумовлені зовсім не тим, що історія в школах викладається неправильно, і не пережитками соцвиховання, і не сучасною пропагандою "прав чєлавєка" та "стабільності" ім.В.Медведчука. Вони обумовлені лише розмахом нашої діяльності.  

Неспроможність нинішніх політиків і чиновників адекватно керувати нашою державою починаєш помічати десь між 30-40им кілометром від Києва у будь-якому напрямі. Ні керунок, ні номер магістралі суттєвої ролі не відіграють. Для початку треба заїхати у звичний сільський «генделик» чи «сільпо» за пачкою цигарок і спробувати розрахуватися соткою чи двохсоткою гривень. Відчуття погано прихованої «класової ненависті» вам гарантовано до наступної магазинної зупинки.

1.
Я сіль землі,
Я восьме чудо світу,
Прийдешнього Месії перший крик,
Я квітня грім,
Що передує літу,
Я істини роздвоєний язик.