oer friend wants /content/blogsection/0/9/10/120/

• Дописувати на сайт свої міркування з тих чи інших питань;
• Стати ведучим однієї з рубрик;
• Пропонувати вдосконалення структури,  брати участь у дискусіях на сторінках сайту;
• Примати участь в обговореннях на форумі;
• Стати модератором форуму;
• Розмістити посилання на цей сайт на доступних Тобі сторінках.

Ми намагаємось максимально широко поставити проблематику. Проте наших можливостей, а, часом, і компетентності не завжди вистачає для наповнення всіх рубрик матеріалами. Проте потребу в тих чи інших рубриках ми відчуваємо.

Якщо Ти маєш своє бачення розвитку правої думки в одному з цих напрямків, ласкаво просимо дописувати на сайт.

Зі зміною форми влади, з нею залишилась її справжня суть. Відповідно, пріоритети у боротьбі з внутрішніми ворогами не змінилися. З націоналізмом влада бореться аж ніяк не гірше, ніж з корупцією. Щоправда, корупція і сучасна влада в свідомості українця синоніми. Отже, на сцену політичної боротьби вийшли нові міфи про націоналізм, було вдосконалено старі.

Багато хто з застереженнями чи без них вважає себе націоналістом. Хтось, бо носить вишиту сорочку і вуса "плач України". Хтось, бо голосує за "Нашу Україну" чи блок Ю.Тимошенко. Хтось, бо просто любить Україну. На кухні. Чи у Верховній зРаді. Результат поки що приблизно однаковий.

В цілому ж поняття націоналізму в Україні варіюється, в залежності від регіону, від "салошароварів" через "радикальний патріотизм" до "нацизму" і "расизму".

Можна продовжувати перелік таких стереотипів і далі. І вони обумовлені зовсім не тим, що історія в школах викладається неправильно, і не пережитками соцвиховання, і не сучасною пропагандою "прав чєлавєка" та "стабільності" ім.В.Медведчука. Вони обумовлені лише розмахом нашої діяльності.