|
 Не визволимося політично, поки не визволимося духовно.
Дмитро Донцов
Жадоба пізнання спонукає шукати суть, часто навіть там, де вона відсутня. Форма не завжди відповідає змісту і в коробці з-під "Мarlboro" може знаходитись недопалок "Прими" і навпаки. Традиція перервана. Ієрархія відсутня - кожен свинопас вдає з себе отамана, кожна кухарка преться керувати державою. Повторення нецікаві, копія ніколи не зрівняється з оригіналом. Мавпування - ознака плебейства і меншовартості. Унікальне цінується вище.
Компроміс можливий як поразка, або як перемога (в кінцевому висліді). Пристосування теж - як шлях до поразки, або засіб для перемоги. Поразка - привід до війни. Перемога - підстава миру.
Експансія буває різною. В цьому сенсі культура - найдосконаліший вид зброї. Її інвазія - спосіб ведення війни (втім, війна теж вид мистецтва, культури). Тим більш зараз. Врешті-решт, всі зусилля зводяться до осягнення Мети - накинути свою волю (правду), довести свою зверхність (правоту).
Все Добре спочатку було "злим", все Велике - "ницим". Нове бо завжди є "поганим" з точки зору Старого. Незрозуміле є "безглуздим" з погляду пересічності. Велике і Нове є їм незрозумілим, трохи небезпечним, "безглуздим", але водночас і цікавим. Це і є передумовою успіху. "Життя твориться, а не дається" (Х.Ортега-і-Гассет). Тому цінна Мета, важливий шлях, цікавий процес, а кінець у всіх один, незалежно від кількості доларів у кишені чи ковбаси у шлунку. "Всі там будемо". Боротьба неминуча і втрата - привід для пошуку. Межі немає. Ще ніхто не сказав: "Досить". З тих, хто вмів бажати. Тисячолітній цикл історії завершується...
Місце розчищене, старе руйнується, уламки швидко порозтягують. Нове настирно стукає у двері. Світ чув Рим, Берлін, Москву, Вашингтон, але "місто, де возсіяє благодать Божа" свого Слова ще не сказало.
Поштовх можливий за рахунок якісного стрибка, духовного зриву, психологічної революції. Експансія назовні зараз є ефективною за рахунок якісної зміни всередині. Наша Мета (чи засіб) - духовний зрив в напрямку самовдосконалення і маніфестація феномену в напрямку вдосконалення світу. Було б кому пропонувати. Не є великою штукою навертати тих, хто прагне бути просвітленим, не є проблемою вчити того, хто хоче бути вивченим, не є подвигом наказувати тому, хто готовий коритися. Сенс в мистецтво володаря в тім, щоб робити все це і проти волі об'єкта, долаючи опір матеріалу, вступаючи в змаг з навколишнім світом і, врешті, з самим собою... Колись і статуї великого Мікеланджело були лише кам'яними брилами. Я уявляю, яку насолоду отримував Творець, висікаючи з них шедеври. Скільки поколінь отримує насолоду, милуючись ними... Туга за Великим і Героїчним, бажання самовдосконалення і на основі цього вдосконалення світу, гідність та амбіційність в гармонійному синтезі зі стоїцизмом та аскетичністю - ознаки аристократичності. Хтось чекає на результат від виборів і референдумів... Символічним актом опускання папірця в скриньку нічого не зміниш - зокрема, у собі. Всі повинні за щось відповідати, хтось за себе, а хтось за Націю і Світ. Вичерпаність Вищого Сенсу - ознака сучасності. Прийшов час починати нам. Так і Воскресіння прийшло після Голгофи. Кінець завжди є Початком...
Національна туга скоро переповнить вінця Чаші. Залишається наповнювати її бажанням і волею його здійснити. Активних елементів катастрофічне бракує, хоча їх завжди мало. Немає різниці - чи захисники Альказару, чи штурмовики Монкади - націю веде авангард. Завжди є певна верства, для якої Свобода, Честь і Слава не порожні поняття.
Ностальгію за минулим і віру в майбутнє слід поєднати в напрямку сучасного. "Порожнеча - це не те, що було раніше або буде потім, порожнеча - це те, що є зараз" (Юліус Евола).
Є три "види" істориків - ті, що вивчають, ті, що пишуть і ті, що творять. Лише останні є справжніми служителями її Величності. Всі можемо обрати... чи, може, обирають нас?! Доріг багато - шлях один. Важливо бути його гідним.
Наполегливий пошук Істини приводить до усвідомлення необхідності її творення.
Віктор Рог Тільки зареєстровані користувачі можуть залишити коментарі.
Будь ласка, реєструйтеся. Powered by AkoComment 2.0! |
