|
Наші мислі – метал і бетон,
Наші кроки – неон і пластик.
Скоро місто заллє легіон
Кучерявих розхристаних свастик.
Це не марення і не глюк,
Скоро візьметься червінню небо.
Як сказав би колись Маланюк:
Так і треба хробам, так і треба!
Де гарячі шляхи теплотрас,
Де промзон димарі захололі,
Наші з’являться вмить, вніч і враз
Павучинохрестові болі.
Ця синюшна венозна кров,
Ці безвихіддю пойняті очі
Пломінка ненавсителюбов
Чорновогненно затріпоче.
Гострокуті гінкі письмена
Розчеркнуть паркани, стіни, двері,
Руйнівна ця і творча війна -
Увертюра нової ери.
Так нова починається гра,
Надтрагічна й весела незвично.
Ми відчули, що вже пора,
Покоління неоготичне!
Ми новий провіщаємо світ,
Архетип новий крові й асфальту,
Ми йдемо, ми прийшли, відійдіть.
Далі, далі! Ще раз кажем – далі!
20.05.99
|
Написав(ла) Багряний на 2008-10-06 11:22:29 Щось віється від Majdanek Waltz з Широпаєвим :) Тут |
Тільки зареєстровані користувачі можуть залишити коментарі. Будь ласка, реєструйтеся. Powered by AkoComment 2.0! |